Коли дитина підростає, батьки з нетерпінням чекають на перші слова. Але що робити, якщо дитина мовчить, навіть коли їй уже два чи три роки? Чому дитина не говорить — це питання тривожить багатьох мам і тат, викликаючи сумніви, страх і відчуття провини. Насправді причин може бути багато, і не завжди вони пов’язані з серйозними порушеннями. Головне — не зволікати, а спробувати зрозуміти, що саме заважає розвитку мовлення, і як можна допомогти.
Чому дитина не говорить: як зрозуміти, що щось не так?
Кожна дитина розвивається у своєму темпі, але існують орієнтовні вікові норми, на які варто звертати увагу. Якщо малюк у 2 роки не використовує хоча б 20–30 слів, не показує пальцем, не виконує простих вказівок (наприклад: «Дай м’ячик»), — це сигнал звернутися до фахівця.
Іноді мовлення не з’являється через прості речі: надмірне використання гаджетів, недостатню кількість живого спілкування або пасивне середовище. В інших випадках мова може бути заблокована більш складними причинами — медичними, психологічними або нейророзвитковими.
5 частих причин, чому дитина не говорить
Мовлення не розвивається не просто так. Нижче — кілька поширених причин, які можуть впливати на здатність дитини говорити.
- Порушення слуху. Якщо дитина не чує добре, вона просто не має з чого «запам’ятати» слова. Навіть незначне зниження слуху може вплинути на мовлення.
- Загальний недорозвиток. Якщо дитина має затримку розвитку в цілому — пізно пішла, не грається як інші, не реагує на ім’я, — це може бути пов’язано з нейророзвитковими труднощами.
- Мовленнєві порушення. Наприклад, дизартрія або апраксія мовлення. У таких випадках дитина може розуміти все, але фізично їй важко відтворити слова.
- Психоемоційні чинники. Надмірний стрес, сильне напруження в родині або тривалі хвороби можуть пригнічувати розвиток мови.
- Низька комунікативна потреба. Якщо все вгадують наперед — подають воду, їжу, не чекаючи прохання, — у дитини просто немає мотивації щось говорити.
Читайте також: Чому дитина не слухається — і що з цим робити?
Якщо ви помітили щось із наведеного, варто звернутися до педіатра, логопеда або невролога, які допоможуть виявити справжню причину, чому дитина не говорить.
Що можуть зробити батьки: перші кроки
Дуже важливо не панікувати, а спробувати діяти послідовно. Батьківська участь має величезне значення для мовленнєвого розвитку.
Ось кілька дієвих кроків, які допоможуть підтримати дитину:
- Говоріть багато і якісно. Розповідайте дитині про все, що бачите: що ви готуєте, куди йдете, що зараз відбувається. Простими словами, з паузами.
- Чекайте відповіді. Якщо щось запитали — дайте дитині час. Навіть якщо відповідь невербальна — це вже крок до спілкування.
- Читання та спів. Простенькі віршики, казки, пісеньки активізують слух і мовлення.
- Грайте в ігри на імітацію. Наприклад, ігри з тваринами, машинками: «як каже корова?», «біп-біп!». Це розвиває звуконаслідування.
- Не випереджуйте дитину. Нехай спробує показати, сказати, попросити. Трохи більше самостійності — і мотивація говорити зростає.
Кожен крок, навіть найменший, важливий. Не бійтеся, що робите щось не так — ваше бажання підтримати вже є величезним ресурсом для малюка.
Чому дитина не говорить: як допомагають фахівці
Якщо домашні зусилля не приносять змін протягом кількох місяців, не варто відкладати професійну допомогу. У центрах розвитку дитини працюють логопеди, психологи, дефектологи, які розуміють, чому дитина не говорить, і мають досвід роботи з подібними випадками.
Фахівці проводять:
- діагностику мовлення та загального розвитку;
- індивідуальні заняття, які стимулюють мовлення;
- батьківські консультації, де пояснюють, як правильно говорити, гратися та реагувати на поведінку дитини;
- командну роботу: логопед + психолог + реабілітолог = системний підхід.
Чим раніше ви звернетеся, тим кращий результат. Не бійтеся звертатися навіть із «дрібними» питаннями — краще перевірити зайвий раз, ніж чекати.
Висновок: чому дитина не говорить — і чому це не вирок
Якщо вас турбує, чому дитина не говорить, пам’ятайте: це не ваша вина, і ви — не самі. Зараз багато дітей мають труднощі з мовленням, але з підтримкою, турботою і допомогою фахівців вони поступово наздоганяють однолітків. Головне — діяти, не закривати очі на проблему і вірити в свою дитину.
Хочете дізнатися більше або отримати індивідуальну консультацію? У нашому дитячому садочку КРАПЛИНКА+ ми завжди поруч, щоб допомогти кожній родині й кожній дитині знайти свій голос.
Коментарі закрито